Пошуковий запит: (<.>A=Грень Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Грень Н. М. Медіація як новітнє соціальне явище [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Митна справа. - 2014. - № 5(2.2). - С. 201-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ms_2014_5(2
|
2. |
Грень Н. М. Генезис права на справедливий суд [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. - 2015. - Вип. 13(1). - С. 22-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2015_13(1)__6
|
3. |
Грень Н. М. Проблемні аспекти правового регулювання статусу медіатора у процедурі присудової медіації: порівняльно-правовий аналіз [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Часопис Київського університету права. - 2016. - № 3. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2016_3_14
|
4. |
Грень Н. М. Справедливість як основа права на справедливий суд [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2015. - № 824. - С. 233-237. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2015_824_38 Розглянуто розуміння поняття справедливості. Комплексно філософсько-правові ідеї та погляди мислителів щодо категорії "справедливість" узагальнено у 3 етапи: антична філософсько-правова думка, представники школи "природного права" та сучасне розуміння справедливості. Акцентовано увагу на тому, що ця категорія є невід'ємною від права.
|
5. |
Грень Н. М. Право на справедливий суд: проблеми доступності та публічності [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2015. - № 825. - С. 132-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2015_825_23
|
6. |
Грень Н. М. Право на справедливий суд: проблеми незалежності та безсторонності [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 837. - С. 247-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_837_42
|
7. |
Грень Н. М. Вік як ознака дискримінації: на прикладі Європейського суду з прав людини [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Журнал східноєвропейського права. - 2021. - № 84. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jousepr_2021_84_3
|
8. |
Грень Н. М. Принципи правової політики у сфері недискримінації за віковою ознакою [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Журнал східноєвропейського права. - 2021. - № 86. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jousepr_2021_86_5
|
9. |
Грень Н. М. Тлумачення терміну "дискримінація” в сучасній юридичній науці [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Журнал східноєвропейського права. - 2021. - № 87. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jousepr_2021_87_9
|
10. |
Жаровська І. Глобальні виклики у сфері вікової дискримінації [Електронний ресурс] / І. Жаровська, Н. Грень // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2021. - Т. 8, № 2. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2021_8_2_8 Розглянуто проблеми дискримінації за ознакою віку. Авторська концепція полягає у тому, що глобальні виклики збільшують ризики дискримінації. Глобалізація стосується всіх сфер суспільного життя. Права та свободи людини є ціннісними характеристиками для людини та суспільства, тому вагомим є аналіз сутності та проявів дискримінації у глобалізованому просторі. Виокремлено глобальні проблеми, які прямо впливають на сучасну політику держави у сфері дискримінації. До них зараховано: по-перше, зміни у системі державного управління, оскільки саме вона є тим ресурсом, що безпосередньо формує та реалізує національну правову політику; по-друге, глобальну проблему старіння, що призводить до збільшення кількості осіб старшої вікової групи. Кількість осіб літнього віку зростає, тому соціально-фінансовий тягар на національні бюджети також збільшується, сфера медицини зазнає додаткового навантаження, суспільна інфраструктура, комунікаційне інклюзивне середовище потребують належного облаштування. Такі проблеми можуть спричиняти неналежну реалізацію антидискримінаційної політики. По-третє, диспропорція між віковими та гендерними факторами. Міжнародне співтовариство запровадило коефіцієнт залежності від старості (OADR) як кількість утриманців похилого віку (осіб віком 65 років і старших) на 100 осіб працездатного віку (від 20 до 64 років). Цей показник базується на економічній залежності, пов'язаній зі зростаюнням частки населення старшого віку. OADR один із найчастіше використовуваних показників для моніторингу змін у віковій структурі популяцій. Прогнозують, що він зросте вдвічі за найближчі 30 років. Знову ж таки залежність осіб літнього віку може бути суттєвою сферою для поширення дискримінації. Жінки, як правило, живуть довше, ніж чоловіки, на глобальному рівні у 2015 - 2020 рр. тривалість життя жінок більша на 4,8 року. Така гендерна диспропорція впливає не тільки на гендерну дискримінацію, але й на вікову, оскільки саме множинна дискримінація, тобто не за однією, а за багатьма ознаками, дуже поширена на сучасному етапі правової реальності.
|
11. |
Жаровська І. М. Генезис правової політики недискримінації [Електронний ресурс] / І. М. Жаровська, Н. М. Грень // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2021. - № 4. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2021_4_8 Мета статті - репрезентування авторської історичної класифікації становлення та розвитку правової політики недискримінації та рівності. Методами дослідження є комплекс філософських методів (зокрема діалектичний та герменевтичний), загальнонаукових (порівняння, історичний, аналізу та синтезу) та спеціально-наукових методів (історико-правовий та метод теоретичної класифікації). За історичним критерієм виокремлено наступні етапи становлення правової політики недискримінації: зародження розуміння принципу рівності людей як загального міжнародного стандарту; утвердження на міжнародному та конституційному рівні цивілізованих держав принципу расової рівності; розвиток спеціалізованих антидискримінаційних законів в окремих сферах та за окремими ознаками дискримінації, зокрема у сфері гендерної рівності; правова політика у сфері подолання проблем нетерпимості на основі релігії, переконання, етнічного походження та мови; розвиток міжнародного правового регулювання забезпечення інклюзивного середовища для людей з інвалідністю; активізація уваги до вікової дискримінації; постановка питання щодо комплексного правового регулювання новітніх ознак дискримінації, які пов'язані з розвитком біотехнологій та медицини. На основі чинних нормативно-правових актів та актуалізації проблем, що в них розглядаються, вказано на генезис правової політики у сфері недискримінації за різними ознаками.
|
12. |
Грень Н. М. Уповноважений з питань захисту від дискримінації: компаративний аналіз у контексті гарантування вікової рівності [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права . - 2021. - Вип. 1. - С. 114-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnchpu_2021_1_19
|
13. |
Грень Н. М. Міжнародні інституційні органи попередження та протидії дискримінації осіб літнього віку [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Право і суспільство. - 2020. - № 6.2(1). - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2020_6
|
14. |
Грень Н. Юридико-соціологічна характеристика дискримінації як форми соціальної девіації [Електронний ресурс] / Н. Грень // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2022. - Т. 9, № 3. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2022_9_3_8
|
15. |
Жаровська І. М. Реалізація права людини на справедливий суд [Електронний ресурс] / І. М. Жаровська, Н. М. Грень // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2017. - Вип. 5. - С. 3-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2017_5_3
|
16. |
Грень Н. М. Порівняльно-правовий аналіз конституційного регулювання дискримінації за віком (на прикладі держав Європейського Союзу) [Електронний ресурс] / Н. М. Грень // Держава та регіони. Серія : Право. - 2021. - № 1. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drp_2021_1_3 Здійснено порівняльний аналіз правового регулювання дискримінації за віковою ознакою. Для розуміння тенденцій регулювання цієї проблеми у світі автор проаналізував досвід країн Європейського Союзу з метою встановлення особливостей закріплення правового регулювання антидискримінаційних проявів. Дискримінація за віковим критерієм є актуальною проблемою сучасної правової науки, оскільки під дискримінаційні ситуації можуть підпадати особи будь-якої вікової групи. Аналіз низки моніторингових звітів, доповідей та аналіз зарубіжного законодавства надав змогу стверджувати, що країни ЄС за особливостями правового регулювання можна розподілити на три групи. До першої групи держав автором віднесено ті, які мають спеціалізоване антидискримінаційне законодавство як на загальнодержавному, так і на муніципальному рівнях. Норми антидискримінаційного характеру розміщені не в комплексному законі проти дискримінації за будь-якою ознакою, а у спеціалізованому законі окремої сфери суспільного життя. Такий підхід також прийнятний, оскільки забезпечує предметну сферу відносин (Австрія, Хорватія, Чехія, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Ірландія, Люксембург, Румунія, Словаччина, Словенія та Швеція). До другої групи віднесено держави, котрі частково регулюють питання дискримінації за віковою ознакою. Зазвичай у конституційних нормах найвищої дії передбачають встановлення на національному рівні принципу рівності та вказують на дискримінаційні ознаки, що забороняються на рівні закону. Вік як ознака дискримінації в таких державах не виокремлений як основний критерій і належить до категорії "інші ознаки". Більшість держав-членів ЄС застосовують часткову модель захисту. Тут немає чіткого законодавства та надається захист за конституційним або міжнародним правовим критерієм, національним внутрішнім адміністративним правом (Кіпр, Естонія). Третя група - держави, які на конституційному рівні практично не врегульовують питання дискримінації за віком, оскільки ні згадок про вік, ні навіть посилань на інші ознаки у їх конституційних нормах немає (Італія, Мальта, Португалія, Польща).
|
17. |
Грень Н. Вікова дискримінація поза трудовою сферою [Електронний ресурс] / Н. Грень // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2022. - Т. 9, № 4. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2022_9_4_9
|